Освітня галузь "Технологія" була введена в Базисний навчальний план загальноосвітніх установ для формування в учнів життєво важливих основ технологічних знань і вмінь, застосовувати їх у різних сферах практичної діяльності з урахуванням економічної, екологічної й підприємницької доцільності. Найбільш ефективно ці завдання можуть бути вирішені шляхом організації цілісного навчально-виховного процесу технологічної підготовки учнів, використання у викладанні сучасних педагогічних технологій і методів навчання, які розвивають особистість. Особливу значимість при цьому має метод проектів, що дозволяє школярам системно опанувати організацію практичної діяльності по всьому проектно-технологічному ланцюжку – від ідеї до її реалізації у виробі (послузі).

Винахідництво — створення технологічного (технічного) вирішення, що відповідає умовам патентоспроможності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності).

Основним завданням конструктора є створення ідеального виробу, який повністю забезпечував би своє призначення. Коли всі вимоги, які ставляться до виробу виконуються на 100 %. Але такого виробу не існує. Тому конструктор повинен якнайближче підійти до ідеальної моделі виробу. При цьому часто виникають технічні протиріччя, якщо в проблемі постають дві умови, які суперечать одна одній: жорсткий – м’який (м’яка пневмошина на жорсткому диску).

(у назві матеріалу сайту подається скорочена назва)

У 2010/11 навчальному році запроваджується масове профільне навчання, спрямоване на радикальну диференціацію та індивідуалізацію навчання старшокласників шляхом певних змін у структурі, змісті та організації освітнього процесу з врахуванням пізнавальних і професійних інтересів та намірів учнів щодо наступного продовження освіти. Профільне навчання повинно підсилити орієнтацію загальної середньої освіти на життєве та професійне самовизначення особистості в умовах ринку праці та професій.

Профільне навчання має реалізувати персоналізовану концепцію Школи Майбутнього, представленy в цьому році на конференції в Будапешті 70 учнями середніх шкіл із 12 європейських країн (організована Британською Радою за підтримки компанії Mikrosoft): учні повинні мати можливість обирати предмети і модифікувати навчальні програми з огляду на власні здібності, вподобання та плани на майбутнє.

Визначаючи сьогодні шляхи розвитку освітньої галузі «Технології» ми повинні виходити з сучасного стану трудового навчання, зміст якого в загальноосвітніх навчальних закладах складається з трудового навчання у 5-9 класах і 10-11 класах. На трудове навчання відводиться по 1 годині у 5,6 і 9 класах та по 2 години – у 7–8 класах. Школярі навчаються за програмами «Трудове навчання 5–12 класи» 2005 року видання [9].

У 2010-2011 навчальному році для учнів 10-х класів запроваджено масове профільне навчання, спрямоване на радикальну диференціацію та індивідуалізацію навчання старшокласників шляхом певних змін у структурі, змісті та організації освітнього процесу з врахуванням пізнавальних і професійних інтересів та намірів учнів щодо наступного продовження освіти. Профільне навчання повинно підсилити орієнтацію загальної середньої освіти на життєве та професійне самовизначення особистості в умовах ринку праці та професій. Філософська ідея технології профільного навчання має яскраво виражену прагматичну спрямованість на соціально-трудове становлення учнів з наближеністю до реалізації принципу дитиноцентризму [1].

Коментар до нової редакції програми з трудового навчання для 5-9 класів. Детально пояснена структура нової редакції програми та особливості компонування програми для змішаних класів.

Програмою трудового навчання для 8 класу передбачено проектно-технологічну діяльність учнів. На вивчення предмета у 8 класі відведено 2 год на тиждень, а після вивчення інваріантної складової програми ще 18 год. визначено на виконання творчого проекту. Це означає, що упродовж 18 год (орієнтовно 9 тижнів, тобто майже двох з половиною місяців) восьмикласники виконуватимуть творчий проект.

Успішне викладання не можливе без стимулювання активності учнів в процесі навчання. Компонент стимулювання не обов'язково слідує за організацією. Він може передувати їй, може здійснюватися одночасно, але може і завершувати її. Педагогікою накопичено численні прийоми і способи стимулювання активної учбової діяльності, розроблені спеціальні методи стимулювання. Стимулювання виконує завдання – привернути увагу учнів до теми, збудити у них допитливість, цікавість, пізнавальний інтерес.