Електрокарбування
Електрохімічний спосіб карбування легкий, безпечний та дає змогу виконати складні зображення на металевих поверхнях.
Найпростіша установка для карбування складається з 3 гальванічних елементів на 1,5 В, змінного резистора на 50-100 Ом, лампочки розжарювання на 3,5 В. Для зручності у використанні необхідно взяти два щупи типу «крокодил». Один під’єднуємо до пластинки для карбування, а в інший затискаємо ватку змочену в електроліті. Розчин кухонної солі в звичайній воді є непоганим електролітом. Коли прикладемо ватку до пластинки, електричне коло замкнеться, засвітиться лампа, навколо ватки буде булькотіння та вона стане темніти. Це на ватку переходять іони металу з пластинки. Якщо вата не темніє, то щось наплутали – необхідно змінити полюси батареї між собою.

Гальванічних елементів на жаль на довго не вистачає. Тому більш потужним та довговічним є пристрій джерелом живлення якого є змінний струм. Оскільки в мережі струм 220 В, то для роботи приладу необхідно його зменшити за допомогою понижувального трансформатора до 4-6 В. При більшій напрузі електроліз відбувається набагато швидше, але тоді важко контролювати процес. Риски будуть неоднакової глибини та й працювати небезпечніше. Для випрямляння підійдуть діоди середньої потужності. З них можна зробити діодний міст. Змінний резистор звичайний, лампа розжарювання на 3,5 або 6 В. Також можна вмонтувати розмикач або тумблер для тимчасового відключення пристрою від мережі.

Для зручності один «крокодил» вставляємо в корпус кулькової ручки.

Вся установка може бути зібрана в будь-якому корпусі. Наприклад використати корпус старого дротового радіо.


Після монтажу усіх елементів необхідно перевірити пристрій на коротке замикання тестером. Якщо тестер підключити до стрижнів штепсельної вилки, то він показує певний опір і реагує на змінний резистор. Лише після цієї процедури пристрій вмикаємо в мережу 220 В. Через певний час холостої роботи пристрою його вимикають та перевіряють візуально. Наступне вмикання - пробне карбування. Для цього готуємо пластинку, розчини кухонної солі. Кріпимо їх до відповідних щупів. Ватку затискаємо та змочуємо в розчині солі. Вмикаємо пристрій. Торкаємося ваткою відкритих ділянок пластинки. Якщо прилад працює в нормальному режимі продовжуємо працювати. Після 5-10 хвилин роботи пристрій вимикаємо зовсім з мережі. На дотик пробуємо діоди та обмотки трансформатора. Вони не повинні бути гарячими, а ледь теплими.
Таким способом можна виконувати карбування великих деталей.
Карбування малих деталей виконуємо в скляній або пластиковій посудині. Пластинки підвішуємо на ізольованих провідниках. Їх припаюють до пластинок або прив’язують за отвори в деталях.