Від адміністратора. У зв'язку з впровадженням інноваційних технологій та наукових обґрунтувань сучасного уроку трудового навчання змінюється і формулювання мети уроку в плані-конспекті учителя. Подаються приклади формулювання навчальної, виховної та розвивальної мети для учнів. Тому пропоную вибірку з матеріалів д. п. н. Олександра Коберника.

Одним із основних компонентів процесу навчання є його цілеспрямованість. Метою навчання називають усвідомлене уявлення про кінцевий результат спільної діяльності вчителя та учнів.

Ким цей результат повинен бути досягнутий – вчителем чи учнем? На кого повинна бути спрямована ця діяльність? Для кого слід визначати освітню мету? Питання на перший погляд здається елементарним: звичайно, весь процес навчання спрямований на засвоєння школярами певного кола знань, вмінь та навичок, тому, навчальна мета і повинна визначати результат, якого повинні досягнути учні. Така логіка визначення навчальної мети уроку.

Однак до цих пір в шкільній практиці все ще домінує інша логіка – переважаюча логіка діяльності вчителя, яка виражається в постановці мети стосовно вчителя. Нерідко у відповідності з даною логікою замість мети уроку вказують дію вчителя, а не передбачуваний кінцевий результат: “Розкрити учням поняття...”, “Ознайомити учнів із об’єктами технологічної діяльності”, “Розповісти учням про сутність ...”, “Навчити учнів ...”, “Перевірити знання учнів з теми ...”.

Не знаючи, яким повинен бути конкретний результат навчальної діяльності на уроці, учні не спрямовують необхідних чином свої зусилля на його досягнення. Навчальна мета повинна відноситись перш за все до учнів. Вони повинні чітко знати якими знаннями, уміннями та навичками та на якому рівні (репродуктивному чи творчому) вони повинні оволодіти, які вимоги будуть поставлені по закінченні того чи іншого уроку. Такий результат завжди можна перевірити і виявити наскільки досягнута мета, які виникли прогалини в знаннях, їх причини та яким чином їх можна усунути.

Мета уроку, на якому основна увага буде приділятися вивченню теоретичних питань, має формулюватися так: “Засвоєння учнями понять про фізичні, хімічні й технологічні властивості металів”. Це означатиме, що під час уроку учні повинні глибоко осмислити дані поняття, вміти пояснити властивості чавуну, сталі, кольорових металів, навести приклади їх застосування.
При визначенні мети уроку: “Формування вмінь і навичок пиляння фанери і ДВП ножівкою та лобзиком” передбачається вироблення в учнів умінь та навичок виконання операції пиляння.

Мета уроку конкретизується на основі визначених його завдань і найчастіше формулюється наступним чином: встановити ..., визначити..., розробити ..., розкрити ... тощо. Конкретизація мети уроку шляхом виділення основних завдань уроку дає можливість учням і вчителю бачити послідовність, логіку заняття в цілому, кінцевий і проміжні результати навчально-трудової діяльності. Дидактична мета уроку та його завдання мають бути оголошені вчителем і доведені до свідомості учнів.

Окремо слід спинитись на формулюванні виховних та розвивальних завдань процесу навчання. У загальному вигляді в процесі трудового навчання освітні, виховні та розвивальні цілі знаходяться в нерозривній єдності. Вони поєднані загальним завданням повноцінного, цілісного розвитку школярів.

У визначенні виховної і розвивальної мети конкретного уроку вчитель, з одного боку, керується загальними вимогами до виховання і розвитку школярів з урахуванням тих змін, які нині відбуваються, а з другого - використовує можливості змісту матеріалу й навчальної мети конкретного уроку, орієнтується на наступність і перспективність у вихованні особистостей, які в цьому віці є найбільш сприйнятливими до педагогічних впливів.
До кожного уроку формулюються виховні завдання, що передбачають, який крок у формуванні тих чи інших якостей особистості буде зроблено на даному занятті. Вони визначаються так, щоб повноцінно використовувати можливості змісту навчального матеріалу або організації поведінки школярів для їх виховання.
Не варто забувати, що цілеспрямоване виховання школярів триватиме багато років. Тому треба ставити конкретні виховні завдання і намагатися розв'язати їх саме на даному уроці. Зокрема, не записують до окремого уроку мету «виховати» чи «сформувати». Педагогічно правильніші такі формулювання: «пробуджувати почуття...», «зміцнювати бажання...», «викликати бажання наслідувати...», «виховувати основи...», «закріплювати прагнення...», «заохочувати до праці...», «формувати позитивне ставлення до трудової діяльності». Зміни в якостях особистості дитини відбуваються дуже повільно. Тому, формуючи їх, необхідно багато разів повертатися до однієї й тієї самої мети.
Розвивальні цілі уроків також мають визначатися відповідно до можливостей дітей і конкретного навчального матеріалу. Однак вони мають бути спрямовані на цілісний розвиток особистості учня. Розвиток людини, становлення її особистості — цілісний процес, в якому взаємозалежні різні його сторони: фізичні, інтелектуальні, соціальні, духовні.

Джерело: Коберник О. Урок трудового навчання в умовах проектно-технологічної системи.// Трудова підготовка в закладах освіти. - 2006. - №1. С. 2-5.