Випалювання або пірографія простий та ефективний спосіб оздоблення деталей та виробів з масиву деревини, фанери, тканини та інших матеріалів.
Випалюванням можуть оздоблювати вироби вже в 5 класі.
Для випалювання використовують декілька способів.
Найпростіший та найдавніший - випалювання лінзою в сонячний день. Але не завжди є погода та й треба мати міцну витримку.
Простіше випалювати електричним випалювачем. Класичними стали моделі з ніхромовим дротом, яким і відбувається випалювання. Такі випалювачі випускалися з регулюванням та без регулювання.

На сучасний ринок потрапили комбіновані електроінструменти. Вони дуже схожі на паяльник. Дійсно, інструментом можна виконувати паяльні роботи. А можна використовувати для випалювання.

Тим більше, що є навіть деякі штампи.

Крім того в комплекті може бути термоніж. Ним можна працювати з полімерами та синтетичними тканинами.
Якщо порівняти ці види випалювачів, то однозначного висновку важко досягти.
Ніхромовий випалювач швидко нагрівається та охолоджується. Як правило ніхромовий нагрівальний елемент має форму дуги, прямокутника або трикутника.

Дріт з ніхрому можна вигнути, що покращує результати випалювання. Однією стороною випалюють точки, а іншою - риски та тонування.

Недоліками є постійний догляд за кріпленням ніхромового дроту. Особливо якщо випалювач вже був у використанні. Найчастіше жало закріплюють за допомогою запресовування або запаювання.
З часом на дротині осідає окалина або від перегрівання припій розплавлюється. Тоді виникають проблеми: випалювач працює нестабільно.
Сучасний випалювач-паяльник довго нагрівається (3-5 хв). Він не має регулятора. Якщо є декілька однакових жал але різної довжини то використовують їх. Довше жало менше нагрівається.
Споживає більше електричної енергії. Але в нього зручна та масивна рукоятка. На корпусі є екран для запобігання нагріванню рукоятки.
Випалювання виконують на підготовленій деревині або фанері.
На поверхню переносять композицію. Традиційно рисунок переносять з паперу через копірку.
Але є більш сучасний спосіб. Він точніший але вимагає додаткового обладнання.
На комп'ютері за допомогою програми для обробки графіки (наприклад FastStone Image Viewer) необхідно його розвернути навиворіт. Роздрукувати на лазерному принтері. Покласти фарбою на поверхню виробу та праскою нагріти аркуш. Фарба перейде на дерев'яну поверхню.
Є три способи утворення малюнка випалюванням. Перший за допомогою точок різного розміру. Другий випалювання лініями різної товщини. Третій - комбінований.

Спочатку бажано опанувати випалювання точками. Перші роботи потрібно виконувати на відходах. Лише після того, як рука буде відчувати випалювач, можна виконувати оздоблювальні роботи.
За складністю випалювання буває контурним (найпростіше), з заповненням площин та з використанням тіньових переходів.
В галереї є невеличка підбірка композицій для випалювання.